КВПУЗТ група№31 ПМЕ (2012-2015 р.)

Описание

Домашние задание и все вопросы и ответы по ним у нас в группе.) """""""""""""""""""ПРАВИЛА ГРУПИ""""""""""""""""""" 1.Дотримуватися нормативної лексики. 2.Не ображати інших учасників. 3.Не рекламувати інших груп,сообществ. 4.Бути активним в питаннях!. -ДАНІ ПРО СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК Київського вищого професійного училища залізничного транспорту - 27.11.1870 року – Заснування Професійної школи; - 1872 рік – Залізнична профшкола; - 1893 рік – Сирітський притулок ім. Імператора Олександра ІІІ; - 1922 рік – Школа учнівства Київських головних майстерень Південно-Західної залізниці /ФЗУ/; - 1944 рік – Залізничне училище № 1 /ЖУ – 1/; - 8.09.1955 року – Реорганізовано в технічне училище № 7 /наказ № 170/; - 26.04.1963 року – ТУ – 7 перейменовано в міське профтехучилище № 17 /наказ № 122 Начальника Київського МОУ ПТО/; - 11.04.1969 року – ГПТУ – 17 – перейменовано в Міське професійно-технічне училище № 17 /наказ № 32 від 11.04.1969 р. Держкомітету по ПТО РМСРСР/. - 30.08.2002 року - ПТУ – 17 реорганізовано в Київське вище професійне училище залізничного транспорту /наказ № 494 від 30.08.2002р./; Київське ордена “Знак пошани” вище професійне училище залізничного транспорту ім. В.І. Кудряшова – одним з найстаріших учбових закладів системи профтехосвіти України. У 1870 році з початком регулярного сполучення потягів на залізничному шляху Київ – Одеса виникла необхідність підготовки робітників для обслуговування нової галузі економічного господарства Росії. На протязі багатьох років професійна школа існувала як учбові майстерні при Київському потягоремонтному заводі. На межі двох століть базою для поповнення рядів професійної школи був сирітський притулок Південно – Західної залізниці. У 1923 році по всій країні пройшла перебудова професійної підготовки робітників – створюється фабрично – заводські училища, які передбачили не тільки надбання професійних навичок, але й отримання початкової освіти. В ці роки училище веде підготовку токарів, фрезерувальників, столярів та ремонтників вагонів. Значно зростає престиж таких професій як помічник машиніста та кочегар потягу. 20-30 роки увійшли в історію училища як сторінки натхненної праці. Саме в цей час тут навчалися, отримували спеціальність і готувалися до свого життєвого подвигу Герої Радянського Союзу М.М. Кулаков, А.М. Соколов та В.І. Кудряшов, ім‘я якого носить училище з 1970 року. З перших днів війни учні брали участь у будівлі захисних споруд у Дарниці, а коли над Києвом нависла загроза, окупації, училище у повному складі було евакуйоване спочатку в Харків, а потім на станцію Челкар, що в Казахстані. З цієї загубленої в степу тимчасової оселі у грізному 1942 році 152 випускники училища пішли на фронт, у важку хвилину захистили своїми молодими тілами шлях фашистів до Сталінграда. У 1944 році училище повертається до звільненого Києва і вже у 1945 році проводить перший повоєнний випуск фахівців залізничного транспорту. В середині 50 –х років значно оновлюється матеріальна база училища, що дозволило почати випуск фахівців з тепловозного господарства вже у 1962 році. Це були помічники машиніста та слюсарі по ремонту тепловозу. З 1966 року училище починає випуск помічників машиніста електровозу, підготовку провідників міжнародного сполучення та білетних і багажно – транспортних касирів. У вересні 1965 року в училищі починає працювати Музей історії, який стає не тільки центром збору історичної інформації, але й важливим центром виховної роботи. На ознаку сторіччя з дня заснування у 1970 році училище нагороджено орденом “Знак пошани” та йому присвоєно ім‘я випускника училища 1927 року героя Київського підпілля у роки Великої вітчизня